«Найбагатша людина у Вавилоні»: що з книги 1926 року варто використовувати сьогодні

Книжку про грошові правила, написану майже сто років тому, досі радять на кожному форумі про особисті фінанси. Що в ній справді сказано, а що їй приписують? І що з цього має сенс для людини, яка платить комунальні в гривнях у 2026 році? Відповідь коротка: дві з семи порад легко перенести в повсякденний бюджет майже без змін, а решту варто читати з урахуванням сучасних фінансових інструментів і ризиків.

Перш ніж іти далі, одне застереження. Це збірка притч, а не дослідження і не підручник. Читаємо її як старий, але доволі точний спостережливий текст, і перевіряємо, що з нього стоїть на реальних цифрах.

Що це за книга

Американець Джордж Клейсон видав її 1926 року. Клейсон переносить свої притчі у стародавній Вавилон, і головний герой, багатий Аркад, пояснює учням «сім засобів проти порожнього гаманця». Українською її видають під різними назвами, серед яких «Найбагатший чоловік у Вавилоні» та «Найбагатша людина у Вавилоні». Ми читали англійський текст 1926 року, тому цитати й переказ нижче звідти.

Сім засобів такі: почни наповнювати гаманець, контролюй витрати, змушуй гроші множитись, бережи їх від втрат, зроби житло вигідним вкладенням, забезпеч майбутній дохід, розвивай свою здатність заробляти. Про дві перші варто розмовляти докладно, бо вони про повсякденне. Решта залежить від вашої ситуації.

Дев'ять із десяти

Аркад питає торговця яйцями: що буде, якщо щоранку класти в кошик десять яєць, а щовечора виймати дев'ять? Кошик рано чи пізно переповниться. Так і з гаманцем: із кожних десяти монет витрачай дев'ять.

Він додає спостереження, яке автор явно вважав головним: коли він перестав витрачати понад дев'ять десятих, то жив не гірше, ніж раніше. Чи це правда для вас, залежить від того, на чому ви тримаєтесь. Але сама думка добре знайома: відкласти треба до того, як гроші розійдуться. Ми говорили про це в статті про те, як почати відкладати.

Для доходу 30 000 ₴ на руки це 3 000 ₴, які спершу йдуть на окремий рахунок, і 27 000 ₴ на життя. Цифри, як завжди, умовні.

Витрати виростають разом із доходом

Найцікавіше в книзі не перше, а друге правило. Учні заперечують: як відкласти десяту частину, якщо не вистачає навіть на необхідне? Аркад відповідає, що витрати, які ми вважаємо необхідними, мають тенденцію рости разом із доходом, якщо цьому не опиратися. Хтось заробляє більше, у когось більша родина, а гаманці порожні в усіх однаково.

Це можна перевірити на будь-якому бюджеті. Візьмемо людину з 30 000 ₴ із нашого прикладу з обліку витрат: витратила 27 400 ₴, лишилось 2 600 ₴. Тепер дохід зріс до 33 000 ₴, а звички лишились тими самими:

	До підвищення	Після, витрати «підросли»	Після, 3 000 ₴ одразу відкладено
Дохід, ₴	30 000	33 000	33 000
Відкладено, ₴	0	0	3 000
Витрачено, ₴	27 400	30 400	27 400
Лишилось, ₴	2 600	2 600	2 600

У середньому стовпці витрати зросли рівно на суму підвищення, і залишок не змінився. Ніхто нічого особливого не купував: просто стало «трохи більше» кафе, кращі продукти, оновлена техніка. У правому стовпці 3 000 ₴ пішли на окремий рахунок до того, як їх можна було витратити. Витрати лишилися на попередньому рівні, і людині не потрібно знижувати звичний рівень витрат, бо до підвищення вона вже жила на 27 400 ₴.

Цифри вигадані, ваші будуть іншими, але механізм той самий: підвищення зарплати саме собою не гарантує, що залишок наприкінці місяця виросте.

Бюджет як захист, а не хомут

У книзі до Аркада виходить учень у червоно-золотому одязі і каже, що бюджет це рабство: вільна людина сама вирішує, скільки їй витрачати. На що Аркад питає, хто складає цей бюджет. «Сам», відповідає учень. Ось і вся відповідь: бюджет, який ви складаєте самі, не диктує вам чужих правил. Він охороняє те, чого ви хочете найбільше, від випадкових бажань.

Аркад радить виписати все, на що хочеться витрачати, обрати необхідне й те, що вміщається в дев'ять десятих доходу, а решту викреслити. Схожий принцип використовують і сучасні підходи до бюджету, з тією різницею, що записувати можна в застосунку, а не на глиняній табличці. Про сортування на «необхідне» і «бажане» ми писали в статті про правило 50/30/20.

Що там із боргами

Окремо про одну притчу з іншої частини книги, бо вона показує реальне число. Колишній раб, який повертає борги, ділить свій заробіток на три частини: одну десяту залишає собі, сім десятих іде на життя, дві десятих кредиторам. За кілька місяців таких виплат він уже має власну невелику суму й меншає борг.

Порахуємо це на 30 000 ₴: 3 000 ₴ собі, 21 000 ₴ на життя, 6 000 ₴ на борги. А тепер згадаємо, що звичайні витрати нашої умовної людини складають 27 400 ₴. За таким розподілом на життя лишається на 6 400 ₴ менше, тобто доведеться суттєво скорочувати. Це чесна цифра: розподіл 10/70/20 має сенс лише тоді, коли борг справді тисне, і потребує реальної економії. Для людини з високою орендою чи витратами на лікування 70% на життя може бути просто нездійсненним. Герой притчі теж їв «переважно трави».

Що не варто переносити буквально

Принцип інвестувати накопичене не застарів, але конкретні приклади позик і вкладень із книги не можна переносити на 2026 рік буквально: вони описують економіку 1926 року й образ стародавнього міста. Сьогодні все залежить від вашого доходу, строків, ризиків і валюти, тому загальної відповіді тут немає, і брати їх як пораду не варто. Те саме про купівлю житла: для когось це розумно, для когось ні.

Так само не варто читати «десята частина» як норму. У книзі це порада «не менше десятої частини», а не науково обґрунтована цифра. Ми не знайшли в книзі підкріплення її статистикою, бо це не була її мета.

Що взяти з книги

Дві речі, які легко перевірити на власному бюджеті. Спершу відкладіть, потім витрачайте те, що лишилось. І не чекайте, що необхідне саме зупиниться, коли дохід виросте: якщо його не обмежити, воно зростатиме разом із доходом.

Почніть із суми, яку витримаєте навіть у поганий місяць. Якщо зараз можете відкладати не десяту частину, а тридцяту, ви вже застосовуєте головну ідею: спочатку залишити щось собі, а вже потім витрачати решту.